Хочеться дискусії. Хочеться почути, що хрєнь, яка стоїть посеред Площі Філармонїї — це не поїлка для корів, а фонтан. Хочеться почути, чому у Харкові один фонтан у чотири рази дешевше, ніж один Чернівецькій. Хочеться дізнатися, чому два мільйони гривень були подаровані сумнівному підряднику???
Маріанна не займася пересмикуванням (я знаю, що у тебе були добрі вчителі). Але коли ти нічого не можеш сказати з приводу чернівецької подоби фонтану, то автоматично визнаеш, що Федорук вкрав два мільйони гривень.
Дивна якась, блін, логіка. Тобто якщо я напишу правду, яка комусь очі коле. То цей хтось може мене позбавити можливості писати правду далі, тупо заамінусувавши мене на пару зі своїми родичами та друзяками. Дивне, як на мене розуміння, свободи слови, їй-Богу.
Я пропоную створити у раді відділ, який би відповідав за екскурсії на вежу. А співробітниками відділу зробити тих, хто зараз з піною у рота пропонують перетворити вежу на прохідний двір. Нехай на власній шкірі відчують, що таке відповідати за безпеку людей.
Я нічого не пропоную. Я говорю про те, що сумна особливість української демократії заключапється у тому, що або ти когось посадиш, або посадять тебе. Другий раз премьєр-міністром Тимошенко стала вже за парламентсько-президентської республіки. Тобто, мала достатні можливості саджати тих, хто на її думку бандити, і, відповідно, кого у тюрми. Натомість, вона півроку домовлялася з шапкокрадом Януковичем про створення широкої коаліції та змін до Конституції.
Є один такий чудовий вислів: «якщо ти дістав револьвер та взвів курок, то маєш вистрелити, бо твій суперник теж дістає револьвер. І коли ти хоч на мить затримаєшся, то отримаєш кулю в лоба». 2004 року Ющенко та Тимошенко прийшли до влади під гаслом «Бандитам — тюрми!» За пять років при владі була чудова можливість пересаджати всіх, хто заважав. Звісно, декого навіть закрили у СІЗО, але потім випустили. Невже помаранчеві були настільки наївні, що не розуміли того, що треба було стріляти??? Вони зволікли з пострілом, і тепер отримують у свій бік повну обойму. І хто їм у такому випадку доктор...???
Спробуємо застосувати логіку: Патап і Настя Камєнскіх — це погано. Патап і Настя Камєнскіх брали участь у передвиборчому турі Юлії Тимошенко «З Україною в серці». Висновок: Юлія Тимошенко — … Кепській якійсь висновок напрошується.
Десятий раз переглядаю цей випуск новин саме до сюжету про референдум. Де циркова студія «Капітошка» та садочок «Дзвіночок»??? Де??? Як тут не згадати класичну фразу із чудового радянського фільму: «Имя, сестра, имя...»
Я можливо чогось не розумію, але, Андрію, якої холєри ти підняв такий рейвах??? Тільки що переглянув новини за 5 травня. Є анонс про сюжет про референдум. Є самий сюжет. При чому, нормальний сюжет, де представлені всі точки зору. А якщо тебе знітило, що перед сюжетом ведучий не сказав слово «докладніше», то вибач, але це зачіпка в стилі старого радянського анекдоту: Обирають начальника цеху на великому підприємстві. Пропонують на посаду Івана. Петро каже: "Івана не можна, у нього донька шльондра". Василь: «Так у Івана не має доньки». Петро: От хай тепер це і доводить".
Андрій, а чому ти про існування принципів та правил не нагадував хоча б півроку тому??? Чому згадав про них тільки зараз? Чому тільки зараз почав дивитися «зомбоящик»?
До речі, як виявилося зомбоящик ти таки іноді переглядаєш — )))
А коли довгий час значна частина сюжетів на ТРК були в стилі: Микола Трохимович серед свиней, свині довкола Миколи трохимовича, Микола Трохимович третій зліва. А перед демократичністю передачі «Три запитання меру» навіть Шустерlife «ховався». То це був не зомбоящик, а світлий промінь демократії у темному медійному царстві Чернівців, блін.
Ющенко недолуго намагався заставити всіх полюбити ОУН-УПА. Янукович ще більш недолуго тягне нас в совок. І як тут не згадати Леоніда Даниловича Кучму, який не чіпав ці слизькі питання, і кожен святкував те, що хотів і під прапорами, якими хотів.
До речі, як виявилося зомбоящик ти таки іноді переглядаєш — )))