Навіщо з людей робити ідіотів?

У мене іноді складається, що деякі провінційні політики та дехто з їхньої обслуги, аби досягти сумнівної популярності, готові на певні політтехнологічні та медійні витребеньки, не розуміючи того, які негативні наслідки для них це матиме. Багато років поспіль маніпулятивні технології та Чернівці були речами несумісними. Однак, останні події у міській раді змушують одну з сторін вигадувати бісіклєту, і, здебільшого, невдало. Останнім таким «креативом» команди чинного мера Миколи Федорука стала історія із нападом на начальника юридичного управління міської ради Ілону Сарафінчан. Я ні в якому разі не збираюся рішуче заперечувати сам факт вчинення нападу. Але є у мене декілька запитань стосовно цієї темної історії, відповіді на які від Ілони Філімонівни почути не вдалося, і які хотілося би почути від компетентних органів. Почнемо з того, що до останнього часу особа Ілони Сарафінчан була широковідомою лише у вузьких колах. Однак, коли у міській раді розгорівся скандал довкола нового регламенту, вона одразу ж стала зіркою сесійної зали, різноманітних круглих столів та телевізійних екранів. Отож, наступного дня після чергової сесії міської ради, що знову супроводжувалася політичним та юридичним протистоянням, 25 лютого Ілона Сарафінчан скликала прес-конференцію. Якихось сенсацій не очікувалося. Ілона Філімонівна звично наїжджала на більшість депутатського корпусу та захищала мера. Аж раптом хтось з журналістів «вчасно» запитав, чи не відчуває начальник юруправління якогось тиску. І ось тут Сарафінчан повідала страшну сенсацію про те, що в ніч з 23 на 24 лютого коли вона заходила у двір свого будинку, невідомий чоловік удвічі вищий за неї дав їй ляпаса. З наступних її відповідей стало відомо, що про напад вона не повідомляла, бо не хотіла поглиблення конфлікту у міській раді. Побоїв не знімала, заяву до міліції не писала. Дивно, чи не так? Наразі, не важливо з чим саме був пов’язаний напад. Чи, дійсно, з професійною діяльністю Ілони Сарафінчан. Чи це була спроба пограбування, чи не дай Боже, зґвалтування. Важливо інше: Ілона Сарафінчан, як професійний юрист мала адекватно оцінити ситуацію. І коли вона вважала, що відносно неї вчинено замах на злочин чи злочин, то мала б одразу звернутися до медиків, і написати заяву до міліції. При чому, знову ж таки, Сарафінчан має знати, що злочинця завжди легше шукати по гарячих слідах. Бо може так статися, що поки тут його шукають, він вже давно виїхав за межі області, а може й, взагалі, ніжиться у ласкавих променях сонця на якомусь екзотичному пляжі. Варто врахувати, той факт, що коли Ілона Сарафінчан пов’язувала б напад з професійною діяльністю, то міліція була б зобов’язана надати їй охорону. Якби там не було, але за повідомленням відділу інформації міської ради 26 лютого начальник юруправління таки написала заяву до міліції та зняла побої. Хоча назвати це побоями язик не повертається. Медики констатували забій м’яких тканин обличчя та підозру на струс мозку. Тут є цікавий суто медичний нюанс. Констатувати забій м’яких тканин обличчя, а тим більше встановити можливий спосіб нанесення таких тілесних ушкоджень на третій день практично неможливо. Щодо другого елементу діагнозу, то це взагалі смішно. Якщо ви пізно повернулися додому, не включили світло і об щось вдарилися головою, то у вас буде міні-струс мозку. Тому теза про «підозру на струс мозку» нікого ні до чого не зобов’язує. А може Ілона Філімовна перебувала у стані алкогольного сп’яніння, а тому одразу не хотіла звертатися до медиків. І звідки вона так пізно поверталася? Невже з роботи? Одним словом, питань більше ніж відповідей. Як би там не було, але нехай з тим, що сталося у ніч з 23 на 24 лютого, якщо взагалі, щось сталося, розбирається міліція. Містом вже гуляють різноманітні чутки, більшість з яких не надто приємні для вух Ілони Філімонівни. А запізнілі спроби надати, цій шитій білими нитками, справі політичного забарвлення виглядають смішно. Невже, насправді, деякі особи з оточення мера, настільки поганої думки про розумові здібності чернівчан?..